З 19.03 середньодобові температури повітря коливались від 0,0 до 2,70С. В нічні часи вона опускалась до 1,0-3,00С нижче нуля. Температура на глибині залягання вузла кущення змінювалась від -1,7 до +3,00С. На глибині 40 см становила 0,20С. На даний час посіви озимих культур знаходяться в задовільному та доброму стані.
Весняний догляд за посівами слід починати із ретельної суцільної ревізії посівів з метою визначення густоти рослин на час відновлення весняної вегетації та їх загального розвитку. При визначенні критеріїв пересіву ( підсіву) слід враховувати наступне. В залежності від попередника, рівня родючості грунту, стану його зволоження, стану рослин та сорту орієнтовним показником при визначенні критерію доцільності пересіву (підсіву) має бути наступний: за наявності на квадратному метрі посіву не менше 200-250 розкущених рослин, а у фазі 2-3 листки 320-350 рослин з усіма ознаками життєздатності такі посіви варто залишити. При цьому цілком можливе формування 450-525 продуктивних пагонів, що дасть можливість отримати 45-65 зерен на рослині, які за маси 1000 зерен 32-38 г здатні сформувати біологічний врожай на рівні 58-65 ц/га.
Перша норма внесення азоту має бути достатньою і максимально ранньою, що сприятиме швидкій регенерації листкової поверхні та дасть старт утворенню додаткових пагонів. Найголовніше завдання – якомога ефективніше використати зимову вологу, яка з наростанням температури буде швидко втрачатись. Особливо це стосується внесення сухих гранульованих форм азотних добрив.
З метою одержання високої врожайності і якості зерна потрібно вносити сірку. Кількість сірки можна розрахувати по співвідношенню 1/8 до загального виносу азоту, тобто якщо загальна потреба 210 кг азоту/га то сірки потрібно 210/8=26 кг/га. Сірку можна внести у вигляді сульфату магнію гранульованого або кристалічного (30% сірки) = 90кг/га або сульфату амонію (21% азоту и 24% сірки)= 26/0,24=110кг/га. Азот, фосфор, калій, сірка, магній, кальцій — 6 основних елементів для озимих.
Прояв дефіциту сірки схожий до нестачі азоту, оскільки ці елементи входять до складу білків. Проте за дефіциту азоту першими починають відмирати старі листки (реутилізація в молоді органи), а за нестачі сірки — молоді листки, оскільки зі старих органів цей елемент не реутилізується.
Для проведення першого ранньовесняного підживлення доцільно використовувати аміачну селітру, КАС тощо. Небажано планувати використання при цьому підживленні сечовини – при низьких температурах азот з цього добрива повільно засвоюється рослинами і є значні його втрати. Якщо внести амідну форму азоту, що міститься в карбаміді, на сухе поле з вітром і сонецем, ефекту не буде, втратимо азот у вигляді аміаку. Адже дуже важливо, щоб карбамід одразу розчинився і рівномірно розподілився по верхньому шару ґрунту. Слід пам’ятати, що амідна форма азоту для кореневого живлення це азот «на завтра», тому карбамід відмінне добрива для полів, де пшениця вже розкустилась.
Що стосується використання КАС для підживлення озимини по мерзлоталому ґрунту, то можна зазначити, що рослини навіть за високої концентрації (вище 50%) не одержують опіків. Однак це стосується лише обробки посівів по мерзлоталому ґрунту. В подальшому необхідно виважено підходити до вибору концентрації робочого розчину
Заступник директора з наукової роботи М.Г Собко